Як протистояти булінгу?

Булінг (від англійського bullying) – тривале(систематичне) цькування, залякування, агресивне переслідування одного з членів колективу з боку інших представників колективу.
Така поведінка має на меті самоствердитися за рахунок когось, підпорядкувати особистість своїм інтересам або заслужити собі загальний авторитет.

Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?
Не кожен конфлікт є булінгом. Цькування – це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Крім того, ключовою ознакою саме булінгу є бажання завдати шкоди, принизити жертву.
Наприклад, якщо тебе  штовхнули в школі без наміру завдати шкоди, це не є булінгом. Проте, якщо інший учень регулярно навмисно фотографує тебе, або поширює ці фото з метою приниження, це вважається булінгом.

Найпоширенішими формами булінґу є:

  1. Фізичний булінг – штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, побиття або нанесення тілесних ушкоджень тощо.
  2. Психологічний булінг – принизливі погляди, прізвиська, жарти, жести, образливі рухи тіла, міміки, поширення образливих чуток, бойкотування, ігнорування, погрози, підглядування, переслідування, залякування, плювання на інших, шантаж тощо.
  3. Кібербулінг – пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень, знімання в переодягальнях і викладання відео в мережу Інтернет чи поширення серед дітей, цькування чи переслідування через соціальні мережі тощо.
  4. Економічний булінг – крадіжки, пошкодження, ховання чи знищення одягу чи інших особистих речей, вимагання грошей тощо.

Наслідки насилля
Жертви булінґу переживають важкі емоції – почуття приниження та сором, страх, розпач і злість. Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:
– неадекватне сприйняття себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;
– негативне сприйняття однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули в школі;
– неадекватне сприйняття реальності – підвищену

Повідомити про булінг

  • Не відповідай на агресію ще більшою агресією.
  • Не бійся словесно постояти за себе і відстояти власні кордони.
  • Не тримай це у секреті. Говорити та скаржитися про булінг не означає доносити. Просити допомоги — не ознака слабкості.
  • Не звинувачуй себе.
  • Підтримуй тих, кого булять
  • Звернись до психолога.
  • Пам’ятайте, що булінг це злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність. Обов’язково звертайтеся до поліції!

Потрібна допомога? Кричи. Біжи. Розкажи. Телефонуй!

Поліція 102
Медичні установи 103
Служба у справах дітей (063)512-43-97
Управління соціального захисту БМР (063)355-92-82
Денний центр соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства БМР (068)-762-68-78; (066)591-44-24
Національна дитяча «гаряча» лінія 0800-500-225 або 116-111 (для дзвінків з мобільного).
Попередження сексуального насильства над дітьми 0800-333-129; +38(073)023-45-45 (вайбер, телеграм)